2022.04.13 Ну що, Росія, як там справи?
Ну що, Росія, як там справи?
Зібрала ти на борщ приправи?
Чи знову будеш їсти щі
Та гризти на костях хрящі?
Навіщо ти прийшла до нас?
Прикрас поцупити, ковбас?
Чи щось з собою принесла
Окрім, щоб битися, весла?
От дійсно! Все ж ти принесла:
Брехню і мову – два весла!
Одне, щоб, звісно, приласкати,
А інше, щоб не відпускати.
Але тут логіка кульгава,
Та більш за все - вона кривава.
Бо любим бути силоміць –
Це злодіїв думка та вбивць.
Зайшла, побила, зґвалтувала –
Орда як є, а не держава.
Але і ми не ликом шиті,-
Увагою до чуба ситі.
То ж все ми зробим навпаки,
Озброєні вже кулаки.
То ж будем злодія вже бити,
Аж доки не почне він вити.
Ну що, коли остання дія,
Де на кіл вже наб'ють злодія?
Ще треба трохи зачекати,
І покарання буде клятим.
А що ж ми маємо наразі?:
В лайні наш ворог та зневазі.
Він мовою своєю так дістав,
Що Пушкін вже зі стели впав.
Народ сусідньої держави
(Ми українці, - так, до справи)
До люті, гніву довела,
Бо «руський мир» ти принесла.
Де руський мир, там ріки крові,
Обійми - взагалі тернові.
Ми розуміємось на злі –
Його ми бачимо в труні.
Бо ми свій розум не згубили
Та волю завжди ми любили.
Тож клятий ворог йди туди,
Де корабель твій. Назавжди.
Пісня на цей вірш на каналі в YouTube:
https://youtu.be/8KDRxjIcin0
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2022
автор: Примружений Одесит