Я намагалася забуть твоє ім'я...
Навіть крила чорним заплями́ла,
Аби бодай хоча б посеред дня
Вони пекли, а серце не боліло...
Хай краще крила сонячним вогнем...
Вони і так порізані, побиті...
Колись на них дивилась...Що тепер?
Напевно...хочу їх спалити...
Вбрана ніч. І біль таки вертає.-
Тобою серце мучиться щодня...
Ранок. Дзеркало і...фарба...-
Біліє знов твоє ім'я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2022
автор: Тетяна Білогай