Плаче навіть небо,
Землю поливає.
Може так і треба,
В кро́ві потопає.
У грязі застрягнуть,
Всі ворожі танки.
Там їхні дістануть,
По кусках останки.
Не лізь до нас враже,
Всі тебе прохали.
"Прихвостень" собачий,
Смерть тобі й печалі.
Ще й прокльони наші,
У аду горіти.
Здохнуть усі раші,
У вінках без квітів.
Більше без віночків,
Не знайдуть ніколи.
Матері синочків,
На чужому полі.
Ви до нас прилізли,
Тремтіть, бо вухаті.
На приціл всіх звірів,
Із ракет крилатих.
Нагороди наші,
Все, як по заслузі.
Звірства усі ваші,
Завжди в наших душах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2022
автор: Валентина Ярошенко