У відлунні канонад не спить Вкраїна,
І сирени розтинають тишину.
До бою встала вся Родина
За Землю, дім і за свою сім'ю.
Колони залізяччя з москалями,
Під корінь нищать села і міста.
Затремтіли проліски з житами,
Що, тільки що, з під снігу вироста.
Весняний сад з набухлими бруньками,
На згарищі стрічає весну.
Нечутно сміху поміж діточками!
Для кого ж я весною зацвіту?
Калина зеленіє, та нема вже хати,
Бузок піднявся з під руїн.
Та не радіє з діточками мати,
І не почують більше солов'їв.
Піднялися в небо вони зорею,
Сповіщати перемоги шлях.
Єдність наша і єдність з Землею,
Непереможний наш народ тепер і в віках.
Квітень 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2022
автор: Сокол