***

Чого  ж  ви  лізете  сюди?
Чи  тут  вам  медом  намаще́но?
Свої  лишаєте  сліди,
чуже  краде́те  і,  шалено,
мов  хижі  звірі  -  дикуни  -
усе  рівняєте  з  землею.
Чи  душі  ваші  валуни,
що  родять  в  серці  ахінею?
Чи  може  ви  -  це  щось  таке,
що  з  потойбіччя  (прямо  з  цеху)
Гниле,  огидне  і  бридке
із  днища  вирвалось  до  верху.
Докіль  не  думала  би  я,
питання  ставила  й  гадала
та  сутність  вічного  раба
все  глибше  вас  би  поглинала.
Не  може  вільним  стати  раб,  
бо  він  ненавидить  свободу.
А  нищить,  бо  багато  зваб
у  нас  для  рабського  народу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2022
автор: Ксенія Фуштор