Ти везеш до дому пральну машину із Бучі,
Що ти в ній будеш відстірувати?
З одягу кров тих людей?
Що у яру полягли, від твоєї руки замучені?!
-«3* розмір кросівок, сині, та вроді як з Польщі»,
- ти на дитину свою одягаєш, кровавий свій гріх?
Боже, та в 45 му, навіть триклятий німец,
кидав все що награбив спасаючи шкуру свою.
Ні, полягли поруч з тими коврами натиреними,
що й навіть вибратись з них не змогли!
Поки у всіх обливається серце сльозами,
за тими жахами що викриває земля,
- ваші ЗМІ все продовжують
«опровєргати» всіх вас тримаючи за тупих.
Дай же нам Боже, це все пережити,
Не зійти з розуму, не полягти у землі.
Будь ти проклятий, руснявий «асвабадітель»,
що на чужую ступаєш землю!
Заради всіх хто загинув, за кожного, - ми помстимося!
Боже, благаю, прости нам ненависть до них!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2022
автор: marinazhmaka