Плакала Буча, сльози кипіли,
Жаром у серці жахіття пекли,
Сумно весна за їх душі молила,
Небо схилило дощів хоругви.
Як ви живете кати-голодранці?
Як ви спите? Які бачите сни?
День зустрічає сонечко вранці,
Та не побачать його вже вони.
Світ почуттів ця війна обнулила,
Смерть затаїла муку в очах,
Вас жінка-мати навіщось родила,
В пекло, злочинці, топчете шлях,
Плаче земля, небо, люди і Буча,
Та про пощаду не мрійте дарма,
Скоро весна забуяє квітуча,
В пам'яті нашій назавжди зима.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2022
автор: синяк