Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
Всі в лабіринтах, але кожен у своєму,
Намагаючись вихід із нього знайти.
Тернистий і складний цей шлях, серед міріад зірок,
По зірках ми прокладаємо шлях,
Вони ж мовчки з висоти на нас дивляться.
Вони сяють вогнем і манять небесні світила.
Відірвати неможливо свій погляд,
Діаманти розсипані всюди,
Чумацький шлях від землі далеко,
Але люди сяйвом його насолоджуються.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2022
автор: NaTa Ly