Весняний сніг,
нежданий сніг,
кривавий сніг…
Скажіть, хіба ж таке буває?
Та як посмів, та як він міг,
Зима же відступає..?
… а він лиш сніг, він лише сніг,
природнє людського не має,
тому і ліг, тому то й ліг
на все що він лягає…
А може приховати від весни
Хотів він полум’я війни…
Розвалене, розбиті долі,
обличчя що припали долі..?
… прийде весна, прийде вона,
кому теплу її радіти,..
… розігнані по світу,
Заплакані, осиротілі діти..?
Отож і знайте,
з болота московітського тварюки,
всіх вас знайду, я вас знайду,
страшнішого, як я, не буде злюки,
… робити буду вам біду…
Я вас знайду, всіх вас знайду
І до одвіту приведу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2022
автор: Ivan Kushnir-Adeline