Свобода розбила життя на уламки,
Де кожен початок, по суті,- кінець,
Де кожна персона у світі-нон ґрата,
А фарба ніжніша, ніж той олівець.
Свобода скувала залізом і кров'ю,
Розсипала думи в пустелі віків
І там залиши́ла покинуту долю
На горе безсилій неправді світів.
І птаха у небі- підкорений бранець.
Кожна дорога навколо- сліпа...
Свобода занадто багато забрала
І в нашу весну непомітно ввійшла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: Сара Ґоллард