Курли-курли лунає в небі.
Летять із півдня журавлі.
На рідну землю що палає.
Горить мов свічка у вогні.
Де край весняний загубився?
Подівся,згинув у пітьмі.
Де край той рідний що наснився
в далекій і чужій землі?
Де ті ліси,де ті долини,
тумана синьо-білі хвилі?
Лиш згарища і чорний дим.
Пошматував все лютий звір.
Курли-курли стомились крила.
Стомились душі і серця.
Земля де наша? Рідні гнізда?
Зчорнілі села і міста.
Курли-курли стискає серце.
Цей крик не радості-журби.
На рідну землю що палає
летять із півдня журавлі.
Мов душі тих,що безневинно
убиті,спалені живцем.
Курли-курли птахи ридають.
Сльозами вмиті і дощем.
Курли-курли лунає в небі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: кацмазонка