А кохання йшло та йшло,
Довго само сумувало.
Якось їх воно знайшло,
І удвох з'єднало в пару.
Наче двоє лебедів,
На одинці не бувають.
Все дарують ніжність слів,
Бо сумних вони не знають.
Море посмішок ясних,
Все по плану, як годиться.
Настрій мають, як в весни,
Щастя спокоєм гордиться.
Тиша - свято у сім'ї,
Перевершує повага.
Не бувають скучні дні,
До життя у них наснага.
Це таке в нас майбуття,
Незабаром всіх чекає.
Велич і ціна життя,
В тому щастя й полягає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2022
автор: Валентина Ярошенко