Розстріляне небо і в диму світанки
Виє сирена, як голодний вовк.
Дід голими руками спиняє танки
Щоб постріл ворога на мить замовк.
Не боїться смерті підставляє груди
Живцем кидається під колеса.
Зупиніться, нелюди ,якщо ви, люди!
Не ріжте душу вогнем до леза.
Мутант- зомбі взяв в свої руки автомат
Щоб зруйнувати вщент наше життя.
Обпалив наш тихий рай пострілом гармат
вбиває мати невинне дитя.
Знаєш, ми господарі на своїй землі
Не вказуй, нам як маємо жити.
Блудний сину вертай до своєї сім'ї
Наводь в себе лад,щоб добре жити.
Ти, варвар -розбійник вбивця -кровопивця
Нема довіку тобі прощення .
Ти ,є чудовисько, потвора без лиця
З твоєї вини тліє сьогодення.
О, скажи, що тобі треба в Україні?...
Вчиш нас із ким маємо дружити.
І за кривду ,що зробив сиротині
Ти, будеш живцем у пеклі горіти. .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2022
автор: Чайківчанка