У моє віконце
заглянуло сонце,
його диво - промінці,
побігали по щоці...
Я відчула їх тепло,
а з ним, звісно, і добро,
розплющила очі,
а нема вже ночі...
Схопилась з постелі,
узяла гантелі...
Зробила зарядку,
усе по порядку...
Потім одягнулась,
в черевики взулась...
Вийшла на подвір"я,
і почула півня...
Він уже проснувся:
"Ку-ку-рі-ку!"-крикнув...
Курей й гусей розбудив,
свою справу він зробив...
За-ко-ко-ка-ли курки,
за-шу-шу-ка-ли гуски...
А з садка уже; "Ку! Ку!",
це зозулі в рань таку...
Слава Богу,що весна,
усім радість додала:
і дорослим, і малим,
і птахам, і звірям всім...
Роздивляюсь навкруги,-
жити здорово таки...
Весна сили додає,
хоча в кожного своє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943567
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2022
автор: геометрія