Прийшли до нас непрохані гості в дім
Думали, що ми зустрінемо з хлібом.
Будемо дарувати квіти усім
І благословляти їх всіх зі співом.
О, скажіть чужинці , що вам тут треба ?
І, що ви робити на чужій землі.
Стріляєте в голуба миру - небо
Думаєте, що на троні королі.
Спалили дім, зрівняли із землею,
І градом зруйнували наш милий рай.
Бездушні з заржавілею душею
Принесли тривогу, розруху, відчай.
У пожарищі війни села, міста,
Заливають очі сльози рікою.
Дитя ,до ікон молить Спаса Христа
О, Боже, спаси своєю рукою.
Ми, вільні люди, любимо свободу,
Ніхто нас не поставить на коліна.
Ми, нація із козацького роду
Наша мати Київська Русь -Україна.
О, закрий небо наш Всевишній Отче!
Захисти у цій боротьбі від град.
Сусід перейшов межу... землю топче-
З коріння рубає калиновий сад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2022
автор: Чайківчанка