Вона намалює

Зі́мкнуті  болем  чуттєві  повіки-
Зоряне  сяйво  потоне  в  пітьмі.
Вона  намалює  похилені  віти,
Що  ніжно  торкаються  фасу  води...
Вона  намалює  тонкі  силуети:
Його  та  Її  за  примарами  сну.
Вона  не  дозволить  себе  зрозуміти,
Бо  тільки  накличе  тривалу  війну.
Вона  подарує  один  тільки  вечір
Тим  незнайомцям,  що  біля  води.
Вона  уникатиме  жодної  втечі,
Аби  не  зоставити  хибні  сліди...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2022
автор: Сара Ґоллард