Ну що вампір, напився крові?
Невже вона тобі тошнить?
Нема такого навіть слова,
Велике щастя іще жить.
Залийся нею малий карлик,
У тебе смерть йде по слідах.
Бажав великої ти слави?
Мабуть зірвався в тебе дах.
У тебе вид сірої миші,
Хоч ніс себе через роки.
Від страху через раз ти дишеш,
А у війні став клоун ти.
Чому у бункері сховався?
І зникло десь "ВЕЛИКЕ Я".
Ти в перемозі завагався,
Там спорожнилася свиня.
Тобі не бачить перемоги,
Розбиті всі твої війська.
Брати дадуть всю допомогу,
Лиш смерть твоя швидше прийшла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2022
автор: Валентина Ярошенко