Моя чудова,Україно,
проти Росії ти мала...
Та у тобі такі є сили,
яких, мабуть, ніде нема...
В тобі пісні і наші люди,
в працю залюблені завжди...
В містах і в селах линуть всюди,
яких ніде не чуєш ти...
А там де пісня, там і сила,
знають усі про це давно.
З піснями в нас ростуть і крила,
співає місто і село...
І не зламати нас Росії,
бо у нас люди, як стіна...
Хай не надіється Росія,
бо і вона нас не злама...
Пісні породжують відвагу,
відвага нам допомага...
Ми не лякаємось туману,
який Росія посила...
Здолаєм ми російську силу,
країна в нас на всіх одна...
І не здолать Росії плину,
не переможе нас вона...
Горжусь тобою, Україно,
й буду гордитися завжди...
І хоч немаю вже я сили,
допоможу вникнуть біди...
Моя найкраща, Україно,
такої більш нігде нема...
Думками я до тебе лину,
непереможна ти моя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2022
автор: геометрія