О! Як мучить страх залишитися з бідою сам-на-сам.
Господи, не полишай ти нас, не відвертай обличчя свого,
бо загинемо від гніву твого.
Припадімо до хреста, щоб совість чистою була.
Господи! Славим твої страсті.
Не дай же, Боже, у прірву беззаконня впасти.
Ти наші гріхи на себе узяв і поніс на Голгофу.
За наше спасіння Ти прийняв терпіння, муки,
страждання і смерть.
Та віра наша у воскресіння
звільняє від тягарів сумління.
І не радій ти, сило зла,
що розіп"яли Христа.
Він смертю своєю смерть подолав
І тим, хто в гробах життя дарував.
І хто страждання з ним розділяє,
той частку у Царстві Отця його має.
" Хто вірує в Сина, той має вічне життя, а хто в Сина не вірує,
той життя не побачить, а гнів Божий на нім перебуває".
( Ів. 3.36)
" Я - воскресіння і життя. Хто вірує в Мене - хоч і вмре,
буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене -
повіки не вмре". ( Ів. 11. 25-26).
"Хто слухає Слова Мого і вірує в Того, що послав Він мене -
життя вічне той має й на Суд не приходить, але перейшов
він від смерті в життя". ( Ів. 5. 24).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2022
автор: яся