[b]ВИР-КРОВОВОРІД[/b]
На перлах сніжного піску
Вночі не ви́дко світла тіні.
Душі́ диха́ння в мерехтінні
Прикуте іскрами кремню́
У духу дно. В палахкотінні
Серце в багря́ному цвітінні
Відкашлює свій час з візку
Буття. Криваве тло у піні
Зригнуло з себе іній ліній
В зарізану колись стерню,
З пекла у рай. У животінні
Рве сон воно. Могили тлінні
Смерть заковта́ в діру слизьку.
І з жаху прірви, в павутинні
Винурює життя в насінні
Й повзе до долі, щоб з вогню
Її собі украсти й в благостині
Зжерти до краю в пуповині
Та й удавитись. Десь в мізку
Кубло́ знервує у тремтінні
Аж до завузлення в сплетінні
І луску струн. Блиск променю́
З безмежжя темені дитині
Зчаклує свіжий день в руїні
Годиннико́вого піску…
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]19 березня 2022 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2022
автор: Гай-Нижник Павло