Я на дощ годинами дивитися могла….

Я  на  дощ  годинами  дивитися  могла,
Як  краплі  розбивались  об  асфальт.
Холод  від  дощу  я  берегла,
З  гуркітом  тріщав  базальт.

Краплі  розбивались,  падаючи  вниз,
Розсипались  крапками  на  мапі.
Найстійкіша  противага  гіркуватих  сліз,
На  наступному  довгостроковому  етапі.

Краплі  вислизали,  розривались  вщент,
Поспішали,  утікали,  відпливали  ...
З  гуркітом  тріщав  базальт!
Водною  стіною  мене  закривали!

Я  годинами  дивилася  на  дощ,
Як  від  дотику  ламалися  краплини!
Я  корінням  проростала  з  площ,
Спогади  тягнули  в  трясовини!

Краплі  розтікались  по  очам!
Намагалися  знайти  найтонші  межі!
Розривали  мене  пополам
І  мелодію  ховали  у  безмежжі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2022
автор: Ольга Тютюнник