Під віконечком калина
На тин гіллячко схилила.
Виряджала мати сина
Й Матір Божу все просила:
Я благаю, Божа Мати,
Вбережи мені дитину,
Адже син йде воювати,
Захищати Україну.
Вбережи його від смерті
Та від куль, і від полону,
На війні не дай померти,
Хай живим прийде додому.
Під калиною торішні
Дрібні ягідки червоні...
Кожен день стає страшнішим
І сивіють в мами скроні.
Тож підійде аж до тину
Подивитись на дорогу:
Виглядає свого сина
І чекає перемоги.
Йде весна, та у калини
Досі ще бруньок немає...
Йде війна, а мати сина
Виглядає і чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2022
автор: Ольга Калина