Можливо, я зовсім не та, що назовні.
Можливо, і зовсім не та, що в собі.
Хтось таки знає, чому ж я ніколи
Не зраджу своїй доленосній журбі.
Хтось таки знає, та прагне мовчати,
Ховає від поглядів давні світи,
В яких потонули невтомні печаті,
В яких не спиняє предтеча ходи.
Усе ще існує у вічному русі,
Усе там шепоче і диха вогнем:
Світанки і кожнії сонця захо́ди,
І навіть морози любовних поем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2022
автор: Сара Ґоллард