Живемо ми нині у тривозі,-
Є любов і смерті, і вогні...
А мої думки знову в дорозі,
Вдячна я і людям, і весні...
Ми війни цієї не чекали,
бо війна і правду убива...
Та Росія на наш край напала,
і тривог, і болей додала...
Не злякати нас нині нікому,
ми на захист підемо усі...
Не допустим ворогів ніколи,
бо країна в нас на всіх одна...
Стеляться для нас нові дороги,
українці не з лякливих всі...
Пододаєм будь - які пороги,
будемо щасливими в весні...
Відійшла зима й її морози,
відійде із часом і війна...
А весна додасть нові прогнози,
бо на теж і є вона весна...
Закликаю до роботи,люди,
вистачить на неї у нас сил...
У весни роботи є усюди,
ми не втратимо весною крил...
Зацвітуть знов яблуні і груші,
і покличе нас усіх весна...
Заспіває вітер про Катюшу,
відійде надіюся й війна...
Думаю, що зійдуть всі тривоги,
миру нам додасть диво - весна...
Поламаєм ворогу ми роги,
В нас і без війни робіт хвата...
Зрозуміли ми давно науку,
як країну рідну захищать...
Не простягнем росіянам руку,
працювать уміємо й стрілять...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2022
автор: геометрія