І падаєм ми під тягарем того хреста і піднімаємося.
О! Пекельна ця війна, скільки хрестів наставила вона!
Хрест, хрести - кому ж їх нести?
Немає нас уже багато.
Українська хато, чому так дорого ти платиш
За гідність, правду і свободу?
Іроди, Пилати, прийде час розплати
За невину кров проляту!
А ми піднімаємось і далі йдемо,
Важкий хрест свій несемо.
Хто ж поможе його нести?
В кого є ще крапля честі?
Люди, люди - ви ж не звірі,
Єднаймося у вірі у розп"ятого
Й воскреслого Хреста.
Не зрікаймося свого Хреста,
І буде совість чиста,
Не зганьблені зрадою.
" Так Христа хрест придавляє,
Що йти далі сил немає,
В поміч, в поміч Симеона дали
Нести, нести, хрест йому казали."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2022
автор: яся