Живи, немов в останню мить,
Життя вичерпність смій відчути,
Адже воно ж бо пролетить,
Що і не встигнеш ти моргнути.
Живи, немов в останню мить,
На потім не лишай нічого.
За нинішню життєву мить
Нема на світі більш святого.
Живи, немов в останню мить,
Супроти буйні горя зливи,
Які лише навчають жить,
Утілювать душі пориви.
Живи, немов в останню мить,
Смакуючи життя уповні,
Навчившись біль тривог гасить
Всередині себе і зовні.
Живи, немов в останню мить,
Упевнено йдучи до цілі,
Яку сягнеш, як пощастить,
Не лиш на слові, а й на ділі.
Живи, немов в останню мить,
Піклуючися лиш про сутнє, ‒
Про світло, що в душі горить,
Щасливе нинішнє й майбутнє.
Живи, немов в останню мить,
Доклавши всі свої старання,
Допоки серця стук звучить,
Збагнути сутність існування.
Живи, немов в останню мить,
Адже усе колись минеться
Й життя твойого довга нить
Навік із часом обірвéться.
Євген Ковальчук, 11. 07. 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2022
автор: Євген Ковальчук