Іде Весна.. Іде від всього лиха,
Не може без любові буть вона.
І просить зиму пошепки і тихо:
"Укрий мене, тут сіє смерть війна".
Упав легенько сніг на її плечі,
Холодний вітер пісню завива.
Укутала в свої біленькі речі
Й налила чаю лагідна Зима..
_"Ти довго не застримуйся, сестрице.
Настала вже давно твоя пора.
Я здула біди вітром, вкрила лиця:
Під снігом ворог давно спочива."
Весна всміхнулась, забуяла цвітом.
Плете народ вінки, співа пісні..
Веснянку-Подолянку блідолицю
Так довго зачекалися усі.
Чути пташок, дзюрчать озера й ріки,
Усюди галас, сміх малих дітей...
Прийшла весна. Залишиться навіки
Вона холодною у пам'яті людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2022
автор: Анжеліка Міщенко