Ой, це не випадково
Якись страшний експеримент
Безглуздий, підступний, страшний...
Війна...
Й порятунку нема....
Воюємо, боремось, перемагаємо,
А також найкращих втрачаємо.
Як могло статись таке.
Зрозумійте - життя понад усе.
Старі пердуни ігромани,
Старі пердуни егоїсти
Скільки серця можна їсти ?
Кров це не вода.
Вода і та мутна.
Ой, це не випадково.
Себе так очорнити.
Народ свій опустити.
Цей гріх не відмолити.
І з цим в митарстві жити.
Цю кров вам не відмити.
Що було ви забули.
Кого і чим ви чули?
Солдати ви чуми.
Солдати смерті,
Ви ж с косою
І косите своїх,
А це найбільший гріх.
Приказ.
Наказ.
Страх.
Смерть.
Кінець.
Хайль Путін.
Бункер. Вистріл.
Це вже ж було.
Й не так навдано.
А потім Хіросіма.
Поділ світу.
Який страшний цей план.
Смерть, обман.
Війни туман.
Вогонь, що пожирає все.
Зупиніться! Життя понад усе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2022
автор: oreol