***

Згораю  у  тьмі  спопелілого  жа́ху,
Тану  в  уламках  сліпої  зорі.
А  все  задля  то́го,  щоб  далі  ступати
І  знову  віддати  належне  весні.
Ти  не  чекай,  бо  і  так  повернуся
Із  піснею  вітру  чи  звуком  грози.
Тоді  біля  тебе  навік  залишу́ся,
Хоч  будуть  стоять  межи  нами  роки.
І  слухати  стану,  як  тими  слідами,
Що  тягнуться  з  моря  до  сеї  землі,
Ітимуть  упевнено  й  трохи  незграбно
Наші  з  тобою  весня́ні  дощі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2022
автор: Сара Ґоллард