Короновірус спутником привив
І сам як лютий звір завив
Скажений, ненаситній біс
Приніс народам море сліз
Сам в бункер двійника сховав
Цей лютозвір давно сконав
А рветься у Європу його орда
Собак, не орки це й не люди
Гієнами прийшли і виють мов скоти
Командами привиті
Та в крові їх клики
А де ж той шарлатан
Що ними володіє
Що на людей спутив це люте зло
Митається давно цей кат
Межи світами й ховається за вами
Себе провозглосив, вас орками зробив
За що він вас купив, приказ віддавзлочинний
Не він один, а й ви повірте в цьому винні
В агонії йдете, мов люті тварі з пекла
Самі ви псами стали,
Чому оскаженіли ?
Чому вам крові мало ?
Чого вам не хватало ?
В вас розуму замало ?
Тюрма вас покорила,
Злочинці знов при владі.
Ви бісів розпутили ?
І все ж ви є безсилі.
Самі себе втравили
І здохите безлавно
Ви тварі безіменні
Злочинні та скажені
Відкрили двері в пекло
Чортів в цей світ пустили
А люди в чому винні
А діти підросли , на бойню цю прийшли
Вас вірус заразив чи просто бісноваті?
Ви спутником вколіться й назад всі поверніться
Ходячі наркомани ви стали ж бо тирани
Ви слуги Сатани, мочіться та біжіть
І з цим ви там живіть
У тім краю широкім, якого вам за мало
Чого вам не хватало?
Ви діти агкашів чи зеки
Чий пахан, керує скрізь - тиран
Корона в голові, а сам він просто голий
Його давно нема, вже плаче Колима
Вже плачуть матері, сироти й злидарі
Регочуть лиш царі, а ви всі безіменні
Яких лиш проклинають та просто зневажають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2022
автор: oreol