Мить істини настала -
Росія все програла
І честь свою продала
Й навіки занепала.
В війну народ втянула -
Русяни проти світу.
Русяки ж бо , то криси,
А може і гієни
та слуги божевілля,
То й чинять це свавілля.
Рішили поживитись,
Грошей було замало.
Жили ж як обірванці,
Якщо пішли на брата
В блудняк головорізи.
З мечем вони прийшли
Від нього і загинуть.
Такі були великі
Так мудро говорили
І що ж ви учинили?
За що ця кров так л'ється
Немає у вас серця,
Ви криси - мертвиці.
Прийшли ви до сусідів
Із градом та вогнем.
Ми всіх вас проклинем,
Когось назад вернем,
Когось земля прийняла,
Бо їй вас жалко стало.
Уже вам не відмитись,
Давно пора скоритись,
Тирана розстріляти
І думу всю за грати.
Ви війском розверніться
Та гарно роздивіться -
О там, у тім Кремлі
Початок ваших бід,
О там, у тій Москві -
Ті гниди затаїлись,
Лже богу поклонились
І кров'ю окропились.
На них поставте хрест,
Самі себе рятуйте
Поки живі і поки не згоріли.
Біжіть, що сили , поки ми в полі ще вас не підкосили.
Там у кремлі стріляйте, катів своїх мордуйте
В москвії бісіться, лютуйте,
Своїх козлів та паханів годуйте.
Там вороги, свинцем ми вправим вам мозги
Тоді вже вибачайте й навіки прощавайте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2022
автор: oreol