Маленьке, плішавеньке,
На край стола запхалось.
Що занюхають боїться,
Бо із страху обісралось.
В бункер "воно" залізло,
У глиб землі сховалось.
І сонця боїться страшно,
Бо з вампірами пізналось.
П"є людську кров як воду,
Малих дітей мордує.
Міста і села палають,
А він тішиться, жирує...
Вдосталь лідерів було,
Різних народи мали.
Та в світі тільки одного ,
Х--лом, люди всі прозвали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2022
автор: dashavsky