Проснулась... Жива...Дав Бог ранок.
Світає в моєму вікні.
Із на ніч закритих фіранок,
Йде світло навскіс по стіні.
Так тихо... Не чути ні звуку,
Ні шереху, скрипу ніде.
Реальність вертає до смутку.
І слухаю, чи не гуде.
Сирени вночі сповістили
Чотири аж рази підряд...
В підвалі тихенько сиділа,
А десь розірвався снаряд.
Десь знову розбитий будинок,
Хтось знову лежить неживий...
Ця думка лишає відбиток...
Лиш скрегіт зубів мовчазний.
О Боже! Надай нам терпіння..
Хай прийде кінець цій війні.
Із Божого твого веління
Хай бу́де мир скрізь на землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2022
автор: Ольга Калина