Кожна війна - це катастрофа,
відомо всім це і мені...
І її наслідки глибокі,
важкі і простору, й землі...
І все це справжня, люди,правда,
в кожного погляди свої...
Призупинила наша влада,
свої вечірки чарівні...
Вільно жили, про себе дбали,
не спали, певне, вороги...
І наступ вдало готували,
наші ж дивились диво - сни...
Їм зауваження робили,-
розумні люди - трударі...
Вони ж спокійно споглядали,
і в кулуарах, і в дворі...
Не раз Зеленському казали,
розумні люди правдарі...
Щоби границю вартували,
і укріпляли знов її...
Та наша влада не зважала,-
на зауваження такі... ,
Де вони спокою набрали,
не зрозуміло це мені...
А коли "грім" усе ж ударив,
взялись за голови вони...
І зрозуміли, що проспали,
і не минути вже біди...
Заворушились, заспішили,
все ж не розбіглись хто куди...
Що помилялись зрозуміли,
після холодної води...
Страждає ненька Україна,
і люди, й діточки малі...
Вбиті міста й цілі родини...
Хто відповість за їх жалі?..
Як телевізор я дивлюся,
сльозами умиваюся,
бо що таке війна, я знаю,
в моїм житті була вона...
Кожна війна - це катастрофа,
мо" зрозуміє влада вся...
І її наслідки глибокі,
усе розставлять на місця...
Невинні жертви не вернути,
хто відповість за цю біду?..
Я владарів буду питати,
якщо звичайно доживу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2022
автор: геометрія