Зустріну знову зраненого птаха-
Мою розлуку, ніжну і тривку,
І в тую ж мить жахли́вішу за ката,
Таку стражденну, горду і німу.
Сховаю щастя глибоко у серці-
Нехай не чують крила самоти...
А клич пташиний дзвінко розлетиться
І душі сповнить морем гіркоти.
Лише перо зали́шиться на пам'ять...
Спалю за птаха той неситий жаль
І знищу все, що вічного торкнеться,
А першим стане- чорная вуаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2022
автор: Сара Ґоллард