У одній місцині, на краю села,
бідна але дружна родина жила.
Чоловік і жінка 10 дітей мали,
а землі - земельки було у них мало.
Працюівали зранку і вдень, і вночі,
і щоб не померти, трудилися всі...
Добре працювали, жартували вміло,
а ще танцювати і співати вміли...
Десь після роботи сядуть біля хати,
на вечерю пісну страву подає їм мати.
Дружно похльобають, і ще й пожартують,
пісні поспівають, а ще й потанцюють...
Та однрго разу в дім прийшла біда,
захворіла ненька, а ліків нема...
Старшенькі дівчатка відвари робили,
маму напували, їй дуже годили...
Та тії відвари щось не помагали,
і померла жінка, і не стало мами.
Поселились в хаті горе і біда,
сумували діти, що мами нема.
Зникли сміх і жарти, вже й не танцювали,
та пісні журливі іноді лунали...
По сусідству з ними жив поважний пан,
він не любив співу і сам не співав...
Цілу торбу грошей батькові давав,
щоб одну дитину той йому віддав.
Про розмову дітям батько розповів.
"Хто піде до пана?" - запитав він їх.
"Буде той там їсти хліб і калачі,
спати на перині і вдень, і вночі."
Діти були бідні, але горді й дружні.
Сказали, що жити в пана буде сумно...
Жити йти до пана ніхто не схотів,
разом з дітлахами і батько радів.
Та був той вельможний і упертий пан,
він іншу угоду їм запропонував:
"Я вам торбу грошей все - таки віддам,
тільки не співайте, наказую вам!"
Торбу він з грошима кинув на поріг,
і додому швидко не пішов, побіг.
Всі діти мовчали і дивились вслід.
Та раптом почули дивовижний спів,
то найменший хлопчик тихо заспівав,
батько схопив торбу і пана догнав.
Віддав йому торбу і горда сказав:
"Співанки дитячі я не продаю,
і вам ваші гроші назад віддаю!
Для вас цінні гроші, а для нас - пісні,
їх співати будуть діточки мої!"
Знову біля хати лунали пісні,
слухали їх люди усі у селі...
Любі мої діти і внуки хороші,
хоча і потрібні у житті нам гроші,
та від них не завжди іде доброта,
пісня ж живе вічно, як людська душа...
P/S: І хоча сьогодні йде у нас війна,
та співайте, люди, і нині щодня...
Хай почує Путін і уся Росія,
що ми живі люди, й жива УКРАЇНА!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2022
автор: геометрія