У тім, що війна йде,
ми всі винуваті...
Не того, що треба,
в президенти вибирали...
Справжнім президентом,
ні, клоун не стане,
бо він лиш за себе
завжди дбав і дбає...
Транжирив він гроші
наліво й направо,
І на Буковелю,
і ще й на асфальти...
А треба ж було все ж
про захист подбати,
і армію сильну
в Україні мати...
Тепер по асфальту
ідуть воріженьки,
а армія наша
давно вже слабенька...
У цьому вина вся
є Зе президента...
І гнів наш народний,
і кара небесна...
Слабак президент наш
у військових цілях...
Йому до вподоби
гулять в Буковелях...
Судить преЗЕдента
потрібно негайно,
цього інциндента*
треба вгамувати...
Отож повторюся,
пора та настала,
щоб влада здоровою
у нас знову стала...
Я свої емоції
ніяк не вгамую,
і я за країну
словами воюю...
На більше у мене
нема уже сили,
бо я вже старенька,
і зламані крила...
І я закликаю,-
молодих гарячих,
на захист країни,
пора усім стати...
* інцидент - пригода, подія, випадок ( звичайно неприємні),
непорозуміння, зіткнення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2022
автор: геометрія