Блакитні очі, жовтий комірець,
Коса жіноча зійде нанівець,
А діти неба скачуть на коні,
Шукають миру, миру на Землі.
А що ж чека їх, Господи боронь!
Хоча би хтось та протягнув долонь
І просто неба часточку душі
Відкрийте, люди, ми ж вам не чужі…
Там, як дуби, стоять іще діди,
Вони ж повік не вклонять голови
І їх сини ще б’ються у вогні
За мир і спокій на своїй землі!
Олександр Кармишев
04.03.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2022
автор: Oleksandr Karmyshev