На землю впала ніч,
і тиша навкруги...
Птахи сховались пріч,
і не гудуть жуки...
Сховався Місять спать,
нема ані зорі...
І їм усім під стать,
ще сплять десь комарі...
І небо, і земля,
уже відпочива...
А я дивлюсь в вікно,
і бачу я кіно,-
усю земну красу,
яку я так люблю...
І люди, і село,
уже давно всі сплять,
і хороше мені,
усе це пригадать...
Так жаль,що вже давно,
скінчилось те "кіно"...
В містечку я живу,
вірші й прозу пишу...
Та ось тишу оту
злий вітер зупинив,
і телевізор мій
новини сповістив...
Важкі новини ті,
війна знов почалась...
Слова ніби прості,
химерія якась...
Це Путін скаженів,
не спав, мабуть, й не їв,
бо Україну він,
терпіти не умів....
Та українці всі,
все ж не злякливих є,
на захист піднялись,
не віддадуть своє...
Четвертий день бої
без перериву йдуть...
І боляче мені,
що я не біля них...
У мене в голові,
і в серці щось пече,
бо уявляю я,
як там всім гаряче...
Серед захисників
і зять мій , і онук...
А я молюсь за всіх,
щоб ворог швидше здох...
На землю впала ніч,
та я не можу спать,
бо всі мої думки,
там, де війна іде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2022
автор: геометрія