Оговтались, люди?! Чи ще хтось боїться
Й біжить до крамниці, щоб солі купити?
Не бійтеся, любі, те все – якось буде...
Для нас головне - це свій край боронити!
Гуртуймось, вставаймо, йдемо боронити!
Хто ж зробить, крім нас це? І хто, як не ми?
Коли ми всі ра́зом, то нас не зломити
І жодні тоді не страшні вороги.
Як гітлер колись, знов напали зненацька,
Коли ще всі спали і бачили сни,
А вбивчої техніки гнали багацько –
Із різних сторін до нас пхались вони...
Із Криму – в Херсон, із росії – у Харків,
Під Сумами також поля у вогні...
І небо стогнало, скрізь ревище й гаркіт –
Аж скло тарабанило в кожнім вікні.
Бої на Донбасі... І б’ється Житомир,
Чернігів весь день у пекельнім вогні,
Бомблять з Білорусії вже і Гостомель…
Та пекло їм зробимо ми у війні!
Одна в них мета: захопити наш Київ,
До влади своїх посадить холуїв,
А Київ – Герой. І коли хто ще видів,
Аби москалеві він здатись зумів.
Тож нумо до бою! Хто чим і як може.
Потрібно підтримати наших бійців.
Вони в нас – найкращі, бо гідно боронять
Для нас Україну від злих москалів.
25.02.22р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2022
автор: Ольга Калина