Дозвольте знов побачитись востаннє...
Щоб ранок той ховав нестерпний біль...
Щоб знов стоять у гордому чека́нні
І на обличчя тихо впала ваша тінь!..
Щоб знову сумнів дихав без жалю,
Край серця щось хололо. Божевілля!
Я більш не стріну ту мою весну,
Бо я їй зовсім... Зовсім не потрібна!
Сміливі дуже, щоб зустрітись знов...
Щоб, як колись, побачитись востаннє...
Можливо, то і є ота любов,
Що зародилась в гордому чеканні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2022
автор: Тетяна Білогай