Сумують небеса без зорів,
Без квітів і трав стогне земля.
В полон водами візьме море,
Дай Боже, почути нам солов'я.
Багатство є для всіх єдине,
Повік стане вільною земля.
Посміхалось нам небо мирне,
З врожа́ями ниви і поля.
Дай Боже, радості всім більше,
Веселішим був дитячий сміх.
Наздоганяв усе частіше,
Всіх охочих трудовий успіх.
Зростуть міста і села всюди,
Майбутнє стане наше кращим.
Невже у нас того не буде?
Дай ворогам життя пропаще.
Лишили смерть, страшні руїни,
Материнські сльози й безліч зла.
Нехай втікають з України,
Кров'ю синів вся вкрита земля.
Пробачення звірям немає,
Пошли Боже, фашистів у ад.
Горіть в смолі, хай чорт подбає,
Відчує усе на собі кат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2022
автор: Валентина Ярошенко