Знову втрати

Зажурилася  зоря
на  два  береги.
Нема  нині  кобзаря  –
тільки  вороги.
Облітає  при  воді
із  калини  цвіт,
гинуть  хлопці  молоді
у  розквіті  літ.
Генде  ворон  закричить,
зареве  Дніпро,
посивіє  мати  вмить
і  згадає  про…

Стріне  воїна  домівка,
дзвони  в  церкві  б’ють.
Діти  проведуть  і  жінка
ув  останню  путь.
21.02.22р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2022
автор: Микола Соболь