Кохайтеся , чорнобриві,
та не з москалями.
бо москалі чужі люде,
роблять лихо з вами.
(Катерина Т.Шевченко)
Йде війна з рашою багато літ
А співачки, сидять собі скраю.
Служать нашим і вашим, шлють привіт
Співають на балу в чужім краю.
І розважають в кремлі царських слуг
Лиш ,би добре жить нагребти бабла.
І літають птицями до подруг
Веселяться під оплески шабла.
Вкраїнця вбиває дика орда
Матері ховають своїх синів.
Поп-діву не болить чужа біда
Як скажена демострує свій спів.
Ллється із серця кров ,а не вода
І гине цвіт - найкращі козаки.
Для неї, лиш би зірка золота
В голові, у неї крячуть шпаки.
О , яка мати тебе родила?...
із якого ти, походиш роду.
Україна вчила, та зростила?..
Ти,є артист...взірець -свого роду?...
Відріклась своєї Батьківщини
І співаєш пісню для ворогів.
Кат спалює наш дім у руїни
Мати в могилу ховає синів.
А ти,нових царів звеселяєш
Шукаєш славу в країні чужій.
І людський гнів корону знімає
Бо ти,зрадниця на землі своїй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2022
автор: Чайківчанка