Я, вірю в тебе, Україно,
що стихне бій гармати війни.
Будеш вільною неодмінно
Захистять тебе дочки, сини.
Як фенікс із попелу руїн
воскреснеш будеш вільна птаха.
Орду прожене в бою воїн
Мир зголосить дзвін монаха.
Зійде сонце миру із небес
Зв'ють свої гніздечка журавлі.
Зродить земля тисячу чудес
І дозріє колос на стеблі.
Ти , зазнала страждань,наруги,
Від мін горіли степи в диму.
А солдат в окопах від фуги
Обмерзав, і виглядав весну.
Не втрачай, надії країно!
Повір, ти переможеш в борні.
Згуртуйся, докупи родино!
Захищай свій дім у важкі дні.
Біля ніг пам'ятної стіни
За убієних запали свічу.
Віддай шану героям війни
Які віддали життя в бою.
Пам'ятай, як заповідь святу !,
що у нас одна Батьківщина.
Захищай рідну землю свою
Мову, якою молися дитино.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2022
автор: Чайківчанка