Усе мина без вороття:
дитинство, юність, зрілість...
Бува приходить каяття,
на жаль, буває й підлість...
Дитинство в кожного своє,
навчання в школі, звісно...
І кожен з нас вперед іде,
й нам не буває тісно...
Юність нам сили додає,
веде в безмежні далі...
І ми їй дякуєм за все,-
без смутку і печалі...
А в зрілість труд понад усе,-
для себе і родини...
І кожен з нас свій хрест несе,
і світ терпець шліхує...
Терпіть доводиться усе,-
і радощі, і болі...
Та в нас і впевненність росте
в своїм життєвім полі...
Торує кожен з нас свій шлях,-
у вірі і надії...
І намагається без втрат,
здійснити свої мрії...
У кожного цей шлях є свій,
важкий бува доволі...
І ні на чий не схожий він,
та все - таки в любові...
І більшість з нас його дола,
по - своєму, звичайно...
А тут і старість підступа,-
крива або й охайна...
Усе мина без вороття,
мине колись і старість...
І підуть всі у небуття,
а з нами вмре і заздрість...
І я кажу собі й усім:
"Терпіть, терпець шліхує...
І не кажіть, що це кінець,
надія все врятує!"
Усе мина без вороття,
зникають звірі й люди...
Підуть усі у забуття,
а земля й небо будуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2022
автор: геометрія