Провесінь

Буде  казка  для  провінцій
зустрічайте  гранд-митця.
Грає  вітер  на  сопілці,
ще  й  від  першого  лиця.
Де  бурчак,  там  баркарола
ну,  куди  ж  їй  без  води?
Ще  й  вороні  своє  соло
увібгати  тре  сюди.
Одягається  в  намисто
білих  котиків  верба
і  високе  небо,  чисте  –
просинь  ніжно-голуба.
Оживає  все  довкола,
прокидається  від  сну
і  підставить  спину  поле,
як  відчує  борону.
Хай  сьогодні  диво-майстер
на  краплинах  грає  туш
за  вікном  весна  вже  майже  –
відзимки  –  бальзам  для  душ.
15.02.22р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2022
автор: Микола Соболь