***

Закохай  мене,  весно,  як  тої  осінньої  ночі,
Згадай  наше  щастя  і  нашу  незнану  біду.
Закохай  мене,  весно,  в  свої  божевільнії  очі,
Дозволь  зрозуміти  твою  нетривалу  красу,

Бо  спогад  минає,  безслідно  зникає  у  людях.
Тільки  відлуння  у  серці  нещадно  щемить.
І  я  вже  не  знаю,  чи  зможу  колись-то  відчути.
Я  вже  не  знаю,  чи  зможу  колись  полюбить.

Співай  мені,  весно,  співай  як  тоді-  із  душею.
Нехай  наше  небо  розстеле  поси́вілу  гру.
Співай  мені,  весно,  співай  як  тоді-  під  зорею,
Щоб  знати  напевне,  як  досі  я  сильно  люблю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Сара Ґоллард