Ти мене не любиш , не жалієш.
Чим не гарний я в твоїх очах?
Мимо погляд , хоча чую - млієш,
Руки затремтіли на плечах.
Молодим хизуєшся оскалом,
Та від мене ти не жди зізнань ,
А скажи мені - скількох ласкала,
Скільки пам'ятаєш губ, зітхань?
Знаю, що вони пройшли , як тіні
І вогонь твій їх не обіймав,
Багатьом сідала на коліна,
А сьогодні я тебе тримав.
І нехай ти опускаєш очі
Витягши когось із забуття,
Я і сам тебе не дуже хочу
Тонучи в колишніх почуттях.
Жар миттєвий не назвеш любов'ю-
Пристрасті бездумної політ.
Як зустрілись зовсім випадково,
Так і посміхнусь тобі у слід.
Ти ж підеш свій час безцільно мірять,
В сірих днях шукати кольорів ,
Не цілуй лиш тих , хто все ще вірить,
Не мани лиш тих , хто не згорів.
І коли ти з іншим в тихий вечір
Пройдеш , про любов торохтячи,
Може , я помічу тебе першим,
Й зовсім не схвилююся нічим.
І ледь повернувши в бік мій плечі,
Й опустивши очі чемно вниз
Скажеш ввічливо мені ти "Добрий вечір"
Відповім я "Добрий вечір, місс!"
І ніщо душі не потривожить,
Не обірветься вона, не затремтить,
Хто любив , вже той любить не зможе,
Хто згорів , того вже не спалить.
( Текст оригіналу див. внизу в коментарях)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Lesya Lesya