Зовуть мене - Україна
Земля, яка родить хліб.
Пісня, мова солов'їна
Скріпляє мій дух, як німб.
Будить від сну синє небо
Вказує життєвий шлях.
Життя вчить ,як жити треба,
щоб у політ злітав птах.
В золотій короні сонце
Зігріває теплом нас.
Зорить зірка у віконце
Колише -зоряний час.
Зовуть мене - Україна
Величним ім'ям мати.
Дух зростила Батьківщина,
щоб дітей захищати.
Мій дім -земля Україна
Тут козацький рід живе.
Зцілює духом калина
Біля хати сад, що цвіте.
Я у вишиванці дитя
Сію зерно любові .
Славлю козаків життя
І будую вежі нові.
Я є мати Україна
І берегиня дому.
Молиться уся родина
Всевишньому святому.
Дністер, Дніпро -дужі дуби
Столітній ліс тримають.
Верба,і стрункі ясени
Тут свій край величають.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Чайківчанка